"Ein, zwei, drei Walz..."

Хотела передать один диалог... весьма короткий, но немного двузначный. По крайней мере, для меня.
Вальс.
" Я - Мені здається, я зараз полечу.
Тарас -Куди?
- Просто коли я роблю крок назад, мене відносить, і враження, ніби зараз впадеш...
- Для цього і є моя рука. Я тримаю тебе. Доки я тебе тримаю, ти не впадеш. Як тільки я відпущу тебе, можеш падати скільки хочеш, проте зараз..."

Мені більше не хотілось чути нічого... Він продовжував рахувати "раз два три, раз два три, раз два три", а в моїй голові сплинуло стільки спогадів і думок... І не було страшно.
Згадала Льошу. Згадала як все починалось.
Знаєш, Київ переді мною поплив вже місячним сяйвом, проте дещо інше я пам"ятаю так, як ніщо в житті.
...Ти зайшов до кімнати і знов розбудив мене.
- Хтось тут казав щось про масаж?)
- А? Що?) Лягай...
Руки не слухались, бо о другій ночі вони мене взалалі рідко слухаються) Тож я просто впала десь поряд... Потім ти щось мені говорив, я як завжди не могла нічого відповісти... І все б було як завжди...
Проте я лежала від тебе настільки близько, як ніколи раніше. Я кожною клітинкою відчувала твоє тепло, тепло твого тіла, і вже не слухала тебе. Ти почав ніжно проводити пальцями по моєму плечу, і крижаний потік пройшов по моїм долоням. Мої губи торкались твоїх грудей. Гаряче... Гаряче.. І ти запитав:
- А що це ми так важо дихаємо?)
Після цих слів... все вже не мало сенсу. Тільки ти і тільки зараз. Я чітко відчуваю тепер, як тоді перший раз доторкнулись наші губи. Я чітко пам"ятаю кожне своє почуття за ті перші 3 хвилини, і переживаю його щорару заново, коли згадую ту ніч. Ти краще за всіх в світі вмієш цілуватись. Я ніколи не могла уявити, що в такому твердому і грубому чоловікові може бути стільки прихованої ніжності. Я тільки тепер зрозуміла, чому ти мені подобався. Ти був настільки ніжним, як ніхто більше... І здавалось, що ні тебе ні мене вже не хвилювали ні черговий, ні ті три тіла, що спали в кімнаті. Це було неначе сп"яніння. Коли ти відвів мої руки, коли цілував мене і... я тихо шаленіла. "Ти зводиш мене з розуму!"
Проте останнє вже не так важливо. Найсолодшими були якраз ті перші 3 хвилини, які я пам"ятатиму довго. Коли я лежала дуже близько від тебе... Коли мої губи торкались твоїх грудей... І коли ти так ніжно торкався моїх рук... І не було страшно...