Я вже й боюся жити серед вас -
учителів нового покоління.
Зробити й крок не можна у наш час,
щоб не почути: "Де ж твоє сумління?!"
І кожен з вас може сказать як треба,
і кожен знає як повинно буть..
Бо кожен третій - підкоритель неба,
А кожен другий знає життя суть.
Бо ви ж усі досвідчені, їй Богу!
В свої 15 знаєте усе.
Якого ж біса куриці дорогу
показує її ж мале яйце?..
Мені, якщо відверто, по-цимбалах,
хто й що про мене каже і мовчить,
але, якщо задуматись на мить
то ви, якщо не гірші, - такі ж самі...
Та час найбільш надійна перевірка,
він всіх розставить по своїх місцях.
Побачимо тоді хто покоївка,
а хто залізна леді у вінцях.
Коротше кажучи, у всіх нас своя доля,
її ніяк не змінюють плітки...
Я всім даю можливість жить по волі,
те ж саме право залишаючи собі!
4 коментарі:
Супер! 12 баллов (5 по-старому)!
Большое спасибо за этот стих :)
)) вы мне откровенно льстите)) но спасибо)
Никакой лести тут нет.
Я откровенно рад, что вы написали такой серьезный, зрелый и красивый стих.
Успехов вам в дальнейшем!
Ну ладно) Поверим)
По такому случаю перейдем на "ты":)))
Дописати коментар