Мое кредо - кредо индивидуалиста... но я постоянно его забываю!..

субота, 28 лютого 2009 р.

"Несказане, лишилось несказанним..."

Сьогодні стільки всього наснилось. Якась ніби війна таборів. Кордон між двома країнами. Іра. Сплячий вовк в клітці під багатьма ковдрами. Ковзанка, а в мене не було ковзанів...
Та краще я б не прокидалась...

...нащо ти доводиш мені, що я закохана в тебе??? Це не так. НЕ ТАК!!!! Я сказала, що боюсь втратити в тобі друга. Мабуть потрібно було б сказати, що я просто боюсь втратити тебе.
"Почему-то в любви, что приходит в 16, очень мало кому повезло..."
Тепер я точно не знаю, що робити. Тільки можу здогадуватись, що буде важко. Буде нереально важко. Але всеодно, дякую. Бо вчора я відчула те, що мабуть мені потрібно було більш за все. Твою підтримку і те, що тобі не байдуже.

Немає коментарів: